Є на Софіївщині, що на Придніпров’ї, незвичайна сільська Ордо-Василівська школа з своїми традиціями, символікою та інноваціями.Пріоритетами визнані в ній національні цінності:мова,родина,рідна земля, Батьківщина.Толерантність, діалог, плюралізм визначають родинний мікроклімат школи, гуманні стосунки між усіма членами шкільної спільноти. Школа  є соціокультурним та освітнім центром села. Вона інтенсивно виконує функцію збереження сільського устрою життя, сільської культури, як фундаментального класу національної культури. Вона ж стала центром розвитку сільського соціуму та духовного життя села.Найважливішим у роботі школи є розуміння й усвідомлення того, що кожна дитина в селі – повноправний маленький громадянин незалежної України, який повинен мати реальну можливість здобути повноцінну освіту.У нашому начальному закладі ми передусім прагнемо створити таке середовище, де формується нова людина як творча особистість. З перших кроків нашого становлення ми зрозуміли, що в маленькому колективі має бути своя неповторна аура і найголовніше – повага до учня, вчителя, батьків, співробітників.Уся навчальна, наукова, виховна робота педагогічного колективу спрямована на формування творчої особистості, яке нерозривно зв’язане із відродженням нації, демократизації, гуманізації суспільства, поглибленням самоуправління народу, котре передбачає висунення молоді на керівну роботу в різних сферах управління і виробництва.У період становлення системи освіти в Україні великого значення  набувають пошуки принципово нових механізмів взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу. Такою новою моделлю управління є управління розвитком навчального закладу.Стратегічною метою управлінської діяльності адміністрації школи є створення сприятливих умов для саморозвитку та самоактуалізації особистості вчителя й учня, реалізація проектного компоненту навчальної діяльності.Пріоритетним напрямом роботи забезпечення школи    досвідченими педагогічними кадрами шляхом підтримки творчості і ініціативи, створення атмосфери довіри до вчителя і учня, удосконалення системи методичної роботи. Створено комфортні умови для навчання школярів.   Уся навчальна, наукова, виховна робота школи спрямована на формування творчої    особистості учня. Педагогічний колектив працює над науково-методичною проблемою «Упровадження інноваційних підходів у здійсненні національно-патріотичного виховання, спрямованих на успішну соціалізацію особистості громадянського суспільства».У школі ведеться формування та підвищення інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу, підготовка учнів до життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства.

Педагогічний колектив школи успішно засвоїв основи інформаційно-комунікаційних технологій за програмою корпорації Майкрософт «Партнерство в навчанні», що дало можливість проводити уроки з комп’ютерною підтримкою.Варіативна складова навчального плану використовується для вивчення предметів та факультативів: «Українознавство»,  «Культура мовлення»,  «Креслення», «Сімейнні цінності",  "Аптека природи",  "Екологічна абетка",  "Екологія людини",  ""Фізіологія людини",  "Адаптаційна фізіологія людини і тварин",  "Прекрасне довкола нас".     

   У школі створено систему роботи з національного виховання. Вона є   опорною в регіоні з теми «Проектування системи національного виховання в умовах сільської школи на засадах родинної педагогіки»      Розвиток української національної школи в аспекті родинності на основі філософії та політики українознавства дало можливість оновити школу, усвідомити свою етнонаціональну належність і знайти шляхи подальшого розвитку національного виховання. З цією метою ми обрали визначальною філософію родинності, стали на шлях трансформації закладу в українську національну школу-родину. Система національного виховання в школі реалізується через проектну діяльність.Формування національної свідомості та самосвідомості учнів засобами народної педагогіки відбувається в школі, як під час уроків, так і в позаурочний час.Педагоги школи майстерно відшукують прийоми і засоби прилучення учнів до народних джерел, органічно поєднують навчальний матеріал підручника з місцевим, краєзнавчим, що сприяє ще міцнішому засвоєнню знань з даного предмета.Створені шкільні музеї: історії села та  літературно-краєзнавчий музей Т.Г Шевченка, які є оплотом духовності й патріотичного виховання молоді.                                                                                                                                  

Літературно-краєзнавчий музей Т. Шевченка було відкрито в 1989 році до 175-річчя з дня народження Великого Кобзаря учителем – методистом української мови та літератури Черничко Антоніною Володимирівною. Музей знайомить із творчістю Великого Кобзаря та заслуженого художника України – Ф.С.Панка. У ньому проведено сотні екскурсій,  обласні і районні семінари, виставки, зустрічі з письменниками, художниками Придніпров’я.  Щорічно проходять Шевченківські тижні, а до ювілеїв –місячники, в ході яких проводяться різноманітні конкурси, виставки, літературні конференції, літературно-музичні композиції.        

 Експозиція музею «Бояничі рідного краю – випускники школи» розповідає про письменників: Я. Садовського, Г. Марковича, О. Білозіра, С. Комара, В. Черничко. На основі їх творчості проводяться уроки літератури рідного краю.  Літературно-краєзнавчий музей Т. Шевченка є переможцем Першого                                                     Всеукраїнського конкурсу громадських музеїв у номінації  «Краща просвітницька діяльність»  (грудень 2009 р. м. Київ) лозоплетіння, столярства. 

 Учитель трудового навчання  Черничко В.М.  запрошує на свої уроки народних   умільців села,  які намагаються передати свої  знання молодшому поколінню.                                                                                                   

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     Роботи членів гуртків «Вишиваночка» та «Умілі руки» неодноразово експонувалися  на шкільних, районних, обласних виставках  народної творчості. Керівник гуртка «Вишиваночка» Маляренко Н.В. стала дипломанткою обласних конкурсів    «Петриківський дивоцвіт».У школі діє  учнівське самоврядування , яке організовує життя дитячого колективу. Воно дозволяє учням відчути себе господарями в класі, школі, розвиває навички організаторської роботи в управлінні  справами колективу. Родина була і залишається найбільшою моральною цінністю, духовною потребою людини. Родина – найдосконаліша, найдивовижніша з усіх суспільних інстанцій.

     Батьки є частими гостями у нашій школі. Вони приходять на родинні свята, разом із учнями відроджують давні  українські традиції, звичаї і обряди, народні ремесла краю.   Спільними зусиллями адміністрації школи, громади села та органами місцевого самоврядування створені  соціальні проекти: «Обдарованість», «Сквер відпочинку», «Контакт», «Милосердя», «Твій вибір - здоровий спосіб життя», «Піклування. Турбота. Допомога», та програма «Ми – господарі рідного села», які спрямовані на забезпечення комфортних умов для навчання школярів, упорядкуванню території села, школи, благодійній допомозі людям похилого віку та ветеранам війни і праці, догляду за братськими могилами. Вони навчають бути господарями на рідній землі.          Здійснюючи проектну діяльність, ми переконалися, що родинність є головним принципом розвитку дитини.    У практичній діяльності школи використовуються всі компоненти навчально-виховної мудрості нашого народу: родинознавство, педагогіка народного календаря, козацька педагогіка тощо.        Школа-родина ближче згуртувала вчителів, батьків  та меценатів . Усі вони є осередком українознавчої педагогіки.